Пятничани
Село П'ятничани в документах згадується в XV столітті. Назва походить від церкви, яка до 1756 року була П'ятницькою. Народний переказ стверджує, що спочатку П'ятничани займали місце, де були колишні церковні поля. Між селами П'ятничани і Гуків в лісі за переказом був чоловічий монастир, знищений татарами. На цьому місці знаходилася криниця, кам'яний хрест і купи каміння.
У 1668 році в П'ятничанах нараховувалось сім плугів і дев'ять косарів. Була збудована мала дерев'яна церква. Школи як такої зовсім не було. Люди займалися сільським господарством. На полі, де тепер розташована огородня бригада колгоспу "Іскра", від річки Збруч метрів за 400-500 до села П'ятничани, на полудневому схилі, був посаджений виноградник. На цій плантації було влаштовано три дубових чани під виноградний сік. Коли річки Збруч на всій низовині вирощували вербову лозу, з якої люди плели кошики для збирання винограду. Через деякий час виноградник розрісся і давав більше плодів. Вино в три чани вже не вміщалось, довелося робити ще два чани і разом стало п'ять чанів. Шлях сполучення у ті часи був найкращий водою. Отже, пливуть купці на човнах і питають: "Куди сьогодні подамося за вином?". Інші відповідають: "У П'ятьчани". Звідси і пішла назва села П'ятничани.